розквіт

розквіт
-у, ч.
1) Розпускання бутонів, поява квітів; цвітіння.
2) перен. Найкраща пора в розвитку фізичних, інтелектуальних і духовних сил людини.
3) перен. Найвищий ступінь піднесення, процвітання чого-небудь.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Нужна курсовая?

Смотреть что такое "розквіт" в других словарях:

  • розквітлий — 1 дієприкметник від: розквітнути розквітлий 2 прикметник який досяг розквіту …   Орфографічний словник української мови

  • розквітання — іменник середнього роду …   Орфографічний словник української мови

  • розквітати — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • розквітнути — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • розквітчаний — дієприкметник …   Орфографічний словник української мови

  • розквітчати — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • розквітчатися — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • розквітчування — іменник середнього роду …   Орфографічний словник української мови

  • розквітчувати — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • розквітчуватися — дієслово недоконаного виду рідко …   Орфографічний словник української мови

  • розквітати — а/ю, а/єш, недок., розкві/тнути, ну, неш; мин. ч. розкві/т, розкві/тла, розкві/тло і розкві/тнув, розкві/тнула, розкві/тнуло; док. 1) Розкривши бутони, давати квітки; розпускатися. || Покриватися, встелятися квітами, буяти цвітінням. 2) перен.… …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»